Видання являє собою антологію малодоступних зараз текстів тридцяти чотирьох представників українського авангарду: художників, які виступають як критики і науковці; арт-критиків, які виступають як аналітики і концептуалісти; поетів і письменників, які виступають як створювачі й аналітики сучасних їм мистецьких форм. Читач отримує тематичне, особистісне та світоглядне розмаїття поглядів на творче «впорядкування» художньої форми в українському візуальному мистецтві 1910–1930-х, зможе поринути у вир творчих суперечок, боротьби амбіцій і залагодження підходів, калейдоскоп різноскерованих пошуків мистецької правди й усамітнення в соціальній невідворотності історичних подій. Жанровий набір презентованих текстів — од певної пасторальності публіцистичних статей до різкості маніфестів й іноді гнівної відчайдушності дискусій — формує стереоскопічний замальовок тодішніх течій та угруповань у всій складності, непослідовності, а відтак зворушливості прокламованих позицій.