Самобутня постать Зузанни Ґінчанки (1917–1944) лише в останні роки привернула увагу українського читача. Народжена в Києві у єврейській сім’ї, вона стала відомою польською поетесою міжвоєнного періоду. Однак життя Зузанни було коротким яскравим спалахом, адже у віці 27 років стала жертвою Голокосту. Пристрасна лірика поетеси – це не тільки явище її небуденного таланту, а й живе свідчення трагедії єврейського народу, уособлення великої творчої енергії, якій не судилося бути реалізованою. Збірка містить переклад п’ятдесяти найкращих поезій Зузанни Ґінчанки та охоплює різні періоди її творчості. Видання проілюстроване архівними фотографіями Зузанни Ґінчанки та її друзів (30-і рр. ХХ ст.) з колекції Музею літератури імені Адама Міцкевича (Muzeum Literatury im. Adama Mickiewicza) у Варшаві.