Сам посеред Тихого океану. Тільки з маскою і в ластах. Десь поряд підступні течії,  акули й отруйні медузи. Сто кілометрів до берега й кілька — до дна. Три доби без питної води. Три доби без їжі. Три доби без сну. Не можна відпочити, не можна припинити рухатися. І під палючим сонцем, і в нічній темряві він плив і перероджувався з людини звичайної в Чоловіка.Вийшовши на берег, я зазнав усього. Я був королем, я був Цезарем. Я пройшов через усе. Збулися усі мої мрії. У мене пропала колишня заздрість до героїв. Я став Чоловіком. Зник таємний комплекс неповноцінності, від якого я мав стільки гризот. Люди ніколи не переступають якоїсь межі — я переступив… Вперше в житті я насолоджувався самим собою. Ніякої ностальгії, якої я так боявся, не було і близько. Не було і страху перед майбутнім, — Слава КуриловЦя історія — про силу людської мрії, яка знищила страх і сумніви. Вона допоможе тобі знайти в собі силу і здійснити власну мрію, — Тарас Тополя, фронтмен гурту «Антитіла»Слава писав цю книжку все життя, можна сказати, що він писав книжку до останньої хвилини. Йому було дуже важливо розповісти про те, чого не бачив і не переживав ніхто. Він докладно описує кожну мить пережитого, усвідомлено й красиво… від тексту йде дуже потужне випромінювання щастя, яке завжди було в Славі. Він був Щасливий. Він від народження був наділений цим дивовижним і таким дефіцитним у наш час даром. Слава був безстрашною людиною. Він як ніхто інший вмів долати страх. Мене дотепер до глибини душі вражають його слова: «Боротьба за виживання могла відвернути мене від спостережень. Мені хотілося побачити і зрозуміти все те, що завжди було приховане від людських очей та уваги. Я втрачав самовладання лише на короткий час», — Олена Генделєва-Курилова, вдова Слави Курилова