Драматичні події між 30 червня та 2 липня 1941 року у Львові до сьогодні залишаються «сірою плямою» в історії міста. Факт так званого «Лємберґського погрому» є на жаль незаперечним, проте навколо його ініціаторів, учасників і жертв панує пітьма і ніхто не наважився запросити містян до незаанґажованої предметної дискусії. І якщо у сусідній Польщі суспільство зуміло перебороти себе, визнало факти активної співучасті населення в антиєврейських акціях у часі Другої світової війни й цим актом покути та примирення засвідчило свій наступний еволюційний крок у новітню історію, то українцям лише доведеться пройти цей шлях моральної покути перед скривдженими співгородянами.Але що покутуємо? Хто насправді став жертвою агресії тих трагічних днів? Зганьблені й понівечені євреї? Закатовані до смерті у Бриґідках та інших в’язницях українці? Розстріляні на Цитаделі польські професори та вчителі?Історія багатонаціональної громади ніколи не є однозначною, проте якщо ми щиро та якнайшвидше впораємось із цим, то тим швидше відновимо власну гідність і з новим сумлінням зможемо крокувати у майбутнє нашого казкового міста.