Літературна діяльність Миколи Бажана (1904—1983) охоплює понад шість десятиліть. В історію української культури він увійшов як видатний поет, перекладач, громадський діяч і вчений, організатор і видавець багатьох універсальних видань, серед яких, наприклад, Українська Енциклопедія, яка довгий час носила його ім’я. Можна сказати, що він був обласканий владою, свідчення тому — нагороди та посади, які він обіймав. Але передусім Бажан був відомий у світі як тоний лірик та майстер поетичного перекладу. Перекладав він і грузинських поетів (Руставелі, Гурамішвілі), і узбецьких (А. Навої), і бенгальських (Р. Тагор), і російських (Пушкін, Маяковський), а ще поетів Білорусії (Я. Купала, М. Танк), Польщі (Міцкевич, Словацький, Норвід, Івашкевич), в останні роки його приваблювала класична німецька поезія — Гете, Гельдерлін, Р.-М. Рільке.. Переклад Бажаном «Витязя в тигровій шкурі» Руставелі в Грузії вважають найдосконалішим у слов’янських літературах.