Романтик «другого ешелону», знайомий Колріджа та друг Вордсворта, поряд із яким він довший час мешкав у прославленому на всю Європу Озерному краї, Томас де Квінсі (1785 – 1859) увійшов в історію літератури як автор знаменито-скандальної «Сповіді англійського пожирача опіуму/Confessions of an English Opium-Eater» (1821) – першої відвертої розповіді про насолоди та розпач опіумної залежності. Хоча в момент публікації «Сповідь» викликала значний читацький інтерес, витримавши декілька перевидань за кілька років, з часом вона, як і саме ім’я автора, поступово канула в забуття, аж поки через майже 40 років нове життя у неї вдихнув Шарль Бодлер, присвятивши де Квінсі та його твору своє розлоге есе «Штучний рай». З того часу, ось уже понад 150 років, «Сповідь» де Квінсі утримує за собою репутацію класики контр-культурної літератури. Творчість де Квінсі слугувала об’єктом натхнення та захоплення для численних пізніших письменників від Едґара Алена По до Андре Бретона та Хорхе Луїса Борхеса.