П’ятнадцять років роботи з бідними людьми в десятках країн на п’яти континентах дали змогу Банерджі й Дуфло радикально переосмислити економіку бідності. Чому марокканець, якому бракує грошей на їжу, купує телевізор? Чому бідні нехтують безкоштовною вакцинацією, але витрачають гроші на недієві ліки? Чому вони починають багато бізнес-проектів, але жодна з їхніх справ не розвивається? Як переконують автори, щоб подолати світову бідність, варто насамперед зрозуміти обставини, які формують основу вибору людей. Спираючись на численні дослідження й зібрані дані, Банерджі й Дуфло пропонують доволі прості заходи, що допоможуть підвищити рівень життя бідних у всьому світі.Для кого книжкаКнижку варто читати економістам, політикам, суспільним діячам, а також кожному, хто прагне допомогти бідним побороти злидні, кому не байдужа проблема глобальної бідності.Чому ця книжкаСпираючись на праці економістів з питань розвитку та власні численні дослідження, автори створюють повну картину життя бідних і — що важливіше — аналізують їхнє ставлення до способів розв’язання проблем. Банерджі й Дуфло пропонують ефективні методи допомоги бідним у різних сферах — в освіті, медицині, підприємництві, кредитуванні тощо.Про авторівАбхіджіт Банерджі — економіст родом з Індії, співзасновник Лабораторії з дослідження проблем бідності імені Абдула Латіфа Джаміля Массачусетського технологічного інституту, член Консорціуму з питань фінансових систем і бідності. Лауреат гранту Ґуґґенгайма і стипендії Макартура. Естер Дуфло — американка французького походження, економістка, наукова асистентка національного бюро економічних досліджень сша. Керує програмою з економіки розвитку при центрі досліджень економічної політики. У 2012 році увійшла до списку «100 світових мислителів» за версією журналу foreign policy. У 2019 році Естер Дуфло отримала нобелівську премію з економіки за експериментальний підхід у боротьбі з бідністю.ВідгукиЦю працю має прочитати кожен, хто переймається проблемою світової бідності. Через кілька років із часу прочитання книжки, яка так багато навчила мене, «Економіка бідності» залишається одним із найкращих видань на економічну тематику. — Стівен Левітт, співавтор бестселерів «Думай як фрік», «Фрікономіка» та «Суперфрікономіка»«Економіка бідності» — захопливий економічний аналіз психології бідних людей. Автори описують, чому злиденні люди не можуть протистояти різним спокусам, як вони вигадують неймовірні ідеї для бізнесу, але так і не можуть їх ефективно реалізувати. Використовуючи інструменти сучасної поведінкової економіки, автори описують різні моделі впливу на поведінку бідних, що дають їм змогу вибратися зі злиднів. — Євген Пенцак, PhD, професор фінансів, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи kmbsЦитатиПро політичний курсХоча корупція і впровадження неефективного політичного курсу є дійсно серйозними проблемами для бідних країн, з ними можна боротися без фундаментальної інституційної реформи. Часто вони є результатом того ж таки браку уваги до інформації і недосконалого розуміння мотивацій дійових осіб, що пояснює погану сутність політики в галузі освіти, охорони здоров’я чи фінансів, а боротися можна тією самою зброєю обережних намірів і суворих оцінок. І хоча змінити всю систему важко, всередині структури часто існує слабина, щоб робити поступ поетапно.Про допомогу біднимДумайте тричі. Не приймайте рішення, що ґрунтуються на самому лише співчутті: підходьте до цих проблем з розплющеними очима й спробуйте з’ясувати, що працює. Але якщо перше, що ви спробували, не діє, не дозволяйте песимізму заполонити вас. Усвідомте невдачі й намагайтеся зробити правильні висновки; не шкодуйте часу, щоб зрозуміти бідних і їхні проблеми, перш ніж намагатися розв’язати їх; усвідомте, що справжній успіх не прийде легко.Про кількість дітейПак Сударно мав дев’ять дітей і багато онуків. Коли ми запитали його, чи щасливий чоловік із такою кількістю нащадків, він сказав «безумовно». Бідняк пояснив, що, маючи дев’ятеро дітей, він може бути впевнений, що принаймні двоє з них виявляться добрими й піклуватимуться про нього на старості.